ШКОЛА КОРИСНИХ ЗВИЧОК ("ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА" ПРО ПРОЕКТ)

У "Львівській газеті" вийшов обширний матеріал журналістки Мар'яни Вербовської-Тузяк про проект "Освіта для сталого розвитку в дії". Пані Мар'яна була учасницею нашої панельної дискусії на Ланчі для сталого розвитку з Послом Швеції за підсумками проекту. Перед Ланчем, щоб на власні очі побачити, як працюють "Уроки для сталого розвитку", побувала у дитсадку №52 та школі №3 Львова.

Як львівських дітей навчають заощаджувати воду, тепло та електрику

«Хто з вас знає, чому треба закручувати кран, поки намилюєте руки?», – запитує вихователька дитячого садочка у Львові, з надією поглядаючи на Вероніку, одну із найуспішніших дошкільнят у групі. 
«Бо можна забруднити нову кофтинку?» – невпевнено вгадує Вероніка.«Бо буде «бух», закінчиться вода і більше не буде чим мити руки!» – імітує руками вибух один хлопчик з групи.
 
«Насправді, ресурси води на землі обмежені, й ми повинні ставитися до них ощадно, якщо хочемо їх зберегти для майбутніх поколінь», – пояснює Ольга Гаврилюк, вихователька і методистка садочка №52.
 
Ольга Гаврилюк розповідає, що програму сталого розвитку практикують у навчальному закладі вже два роки. Торік залучили старші групи, цього року – середні. Таке незвичайне навчання в українських школах розпочали в рамках проекту «Освіта для стійкого розвитку в дії».
Проект реалізовують благодійна організація «Вчителі за демократію і партнерство» (Україна) та «Глобальний план дій» (Швеція) за підтримки Агенції з питань розвитку співпраці SIDA (міністерство закордонних справ Швеції). У Львівській області загалом з 2013 року долучилися 62 школи і 68 садочків.
 
«Ми говоримо про ресурси та енергоощадження. От нещодавно провели тиждень енергозбереження, де покроково пояснюємо, як економити воду, світло, як сортувати сміття. Ми розказуємо, звідки взимку береться тепло, як його зберігати», – каже вихователька.
 
Директорка садочка Олена Віталіївна згадує, що взимку за батареями ставили захисні екрани, дітей покликали подивитися, як їх встановлювали. На такому простому прикладі намагалися пояснити, що це допоможе зробити температуру в кімнаті вищою. І справді, через кілька днів вихованці старшої групи сказали, що торік в ігрових залах було холодніше вони вдягали більше светриків.
 
«Два роки поспіль ми також замінюємо вікна на енергоощадні. Цієї зими ми також поміняли двері. Пояснили діткам, що ці прості речі допомагають зберігати тепло у приміщенні. Ефект від навчання ми побачили вже через кілька днів: батьки забирали дітей, а вони їм робили зауваження: «Тату, зачиняй за собою двері, бо тепло втече!» – пригадує директорка.
 
Щоб навчити дітей закручувати кран, коли чистять зуби чи намилюють руки, виховательки вирішили вигадати нового героя, який зовсім не вміє поводитися з ресурсами. Тоді діти починають допомагати, вчити і виховувати. Також поставили лялькову виставу про двох дівчаток, які по-різному ставляться до води. Одна витрачає ресурси бездумно, а інша її постійно повчає. Дітям вистава сподобалася, усі стали на бік другої дівчини, яка задумується про збереження ресурсів.
 
Програма для шкіл та садочків спрямована на зміну поведінки дітей у трьох напрямах: екологічному, соціальному й економічному. Ці три складові зберігаються в програмах для всіх вікових груп.
 
Школа зі змінами
У загальноосвітній школі №3 у Львові більше ніж три роки тому запровадили уроки сталого розвитку. Почали з початкових класів, проводили один урок на тиждень. Сталий розвиток є предметом за вибором, тому діти свідомо вирішували з батьками, чи хочуть його відвідувати.
 
«Кожен урок ми називаємо зустріччю. Фантазуємо на різні теми, наприклад, уявляємо, що незабаром будемо жити на зорельоті, тому треба зібрати запас необхідних речей. Так ми вчимося використовувати мінімум води, розрізняти її можливі стани, думаємо, чи можна двічі використати ту ж воду», – розповідає Наталія Воробйова, вчителька біології.
 
Уроки передбачають, що діти змінюватимуть свої звички й звички своїх батьків. Наприклад, одне із творчих завдань полягало в тому, щоб спостерігати за використанням води та світла удома. Діти дуже серйозно підійшли до роботи й критикували батьків за те, що забувають вимкнути воду, бо почали говорити по телефону, або йдуть у супермаркет без списку необхідних продуктів.
 
Також у класі шукали замінники звичних засобів, наприклад, для миття посуду, виявилося, що рідину чудово замінюють зерна гірчиці та сода. Діти також пояснювали батькам, чому важливо закупити енергоощадні лампи, а ще, що можна піти у магазин без поліетиленових пакетів, натомість купити одну торбинку з тканини.
 
Як усе починалося
Мерилін Мелман, генеральна секретарка мережі організацій «Глобальний план дій», пригадує, що шість років тому, коли проект тільки починався в Україні, вона хвилювалася, що батьки уникатимуть зайвого навантаження для дітей, особливо, якщо це стосується тоді ще непопулярної теми сталого розвитку.
 
«Думали, що батьки можуть обурюватися. От уявіть, приходять ваші діти додому й починають казати: «Мамо, сортуй сміття, закручуй кран…». Але насправді все минуло дуже легко. Ми провели навчання вчителів, і вони вже на власному досвіді розповідали дітям, що це означатиме для українських родин. Ми працювали у різних країнах, зокрема у В’єтнамі, і я побачила, що Україна була зовсім не складною. Українці виявилися дуже відкритими», – усміхається Мерилін.
 
Мерилін стала авторкою кількох підручників для дітей зі сталого розвитку. В одній із книг вона запропонувала дітям малювати комікси. Їхні герої чесні та вірні своїм принципам, подають етичний приклад. Комікси спонукають читачів свідомо формувати власний спосіб життя і дотримуватися його.
 
Водночас, як вважає Андреас фон Бекерат, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні, завдяки цій програмі учні шкіл та члени їхніх родин навчилися жити так, щоб сприяти збереженню ресурсів. А ідея працювати саме з дітьми не була випадковою.
 
«Діти впливають на своїх батьків, вони формують у них відповідні навички. Я це дуже добре знаю, у мене двоє маленьких дітей, і вони, наприклад, нагадують мені, що зробив неправильно, коли випадково викинув пляшку в загальний смітник. Крім того, родини та домогосподарства завдяки проекту стали суттєво скорочувати обсяги відходів, споживання води та електроенергії. І, відповідно, є скорочення витрат бюджету», – каже Андреас фон Бекерат.
 
Швидкий ефект
За словами Олени Пометун, наукової керівниці проекту, директорки організації «Вчителі за демократію та партнерство», проект вплинув не лише на зміну звичок його учасників щодо ресурсозбереження, а й на їхню соціальну поведінку, що підтвердили дослідження.
 
«Запровадження уроків для сталого розвитку має стати невід’ємною частиною реформи освіти. Ті родини школярів, які долучилися до нашої програми й вели облік споживання ресурсів, засвідчили, що споживання води скоротили у середньому на 11%, електроенергії на 14%, а кількість сміття, яке вони викидають, зменшилася на 16%», – розповідає Олена Пометун.
 
Додаткова програма «Стале домогосподарство» в рамках цього проекту засвідчила ще більшу ефективність. В Україні Івано-Франківська область стала першою для впровадження «Сталого домогосподарства». Протягом трьох років, 2013 – 2015, програмою охопили близько тисячі домогосподарств регіону, тобто понад 3 тис. осіб.
 
Цього року офіційно «Освіта для стійкого розвитку в дії» закінчується, але у школах та садочках про закінчення проекту говорити не поспішають.
 
«У нашій школі ці уроки мають успіх, вони, як ніколи, актуальні. Тому наступного року ми плануємо їх продовжувати. Цей предмет вчить українців заощаджувати те, що роками витрачали бездумно, тому важливість його цілком очевидна», – резюмує вчителька школи №3.

проект реалізовано партнерами: